Предмет курсу: наука як види діяльності; сучасна науково-філософська методологія.
Мета і завдання. Філософія і методологія науки належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світогляду студентської молоді, усвідомлення ними свого місця і ролі в суспільстві.
Навчальний курс з філософії та методології науки має дати студентам цілісний виклад основних проблем філософії науки на рівні об'єктивного, ідеологічного неангажованого бачення проблем, ознайомити студентів із альтернативними концепціями філософії науки. Філософсько-методологічна культура мислення постає необхідною складовою професійної підготовки майбутніх фахівців взагалі й з сільськогосподарських, економічних, технічних спеціальностей та ветеринарної медицини зокрема.
Головна мета дисципліни - забезпечити такий рівень викладання і освоєння філософії науки який відповідає сучасним вимогам і є необхідним мінімумом для самостійно мислячого й активно працюючого спеціаліста, формувати у студентів знання про філософію науки як галузі сучасної філософії, котра досліджує структуру наукового знання, способи й прийоми його обґрунтування. Досягнення цього рівня безпосередньо пов'язано з рішенням чотирьох основних задач:
а. Забезпечення виходу в простір комунікації, тобто створення умов для вільного спілкування в середині інтелектуалів;
б. Забезпечення можливості подальшого самостійного освоєння філософії науки;
в. Забезпечення умови для розвитку творчого мислення, спроможності до критичного, але толерантного аналізу ідей, позицій, думок, точок зору;
д. Формування у студентів наукової картини світу, гуманістичного світогляду, громадсько-патріотичної позиції;
е. Вивчення основних понять і термінів філософії науки, осмислення і аналіз науки як діяльності людини з вироблення, систематизації та перевірки знань, ознайомлення з основними сучасними концепціями наукової методології у світовій філософії.
Виходячи із мети викладання і вивчення філософії науки визначаються структура курсу і розподіл його на модулі і теми, форми занять і контролю знань студентів, а також і ті вимоги що висуваються до викладача і студентів задля успішного засвоєння курсу.
Форми та методи навчання: проблемні лекції,
дискусійний метод проведення семінарських занять, підготовка рефератів, обговорення реферативних виступів, перевірка
конспектів з метою визначення рівня осягнення змісту лекцій та удосконалення
методів викладання, проведення
науково-практичної конференції по актуальним проблемам філософії науки. У
лекціях здійснюється виклад тематики курсу. Семінарські заняття спрямовані на
творче засвоєння проблем курсу шляхом активного (дискусійного, критичного)
обговорення питань.
На самостійне вивчення виносяться окремі питання деяких тем. Студентам рекомендується список літератури для вивчення цих тем і пробні тести для розв'язання в позаурочний час.
Індивідуальна робота полягає в написанні реферату на одну з рекомендованих тем. Реферат обсягом 10-15 сторінок пишуть всі студенти. Вони перевіряються викладачем і оцінюються балами. Але не всі реферати заслуховуються на семінарах (це неможливо здійснити практично), а лише ті теми яких відповідає семінару, і до того ж виконані своєчасно та на належному рівні. Найкращі реферати представляються на курсову науково-практичну конференцію та на університетську студентську наукову конференцію.
Система контролю і оцінювання.
На семінарах заняттях викладач проводить усне опитування з теоретичних питань, висвітлених в лекціях, перевіряє конспекти опрацьованої рекомендованої літератури. Далі може бути заслуханий і обговорений реферат, тема якого збігається з темою семінару. Решта часу присвячується розв'язанню завдань і тестів: кожний студент отримує індивідуальне завдання на яке дає або усну, або (як правило) письмову відповідь. Таким чином, кожному присутньому студенту на кожному занятті виставляється певний бал, згідно розподілу балів. На останньому занятті всього курсу виставляється поточна оцінка (на основі шкали оцінювання). Кожний семінар при даній системі оцінювання є заліковим. Підсумкова оцінка і загальна кількість балів виставляється на заліку. Підсумковий контроль проводиться у формі тестування. У продовж семестру студент зобов'язаний відпрацювати семінарські заняття. Максимальна кількість балів яку студент може отримати на семінарських заняттях - 50 балів. За реферат виставляється до 10 балів. На підсумковому модульному контролі студент може набрати до 40 балів. Підсумковий модульний контроль здійснює викладач котрий читає лекційний курс.
- Teacher: Микола Дмитрович Попович