Органічна хімія, як наука, існує з початку ХІХ століття, хоча використання органічних сполук для практичних цілей почалося ще дуже давно. Наші пращури знали про спиртове та оцтовокисле бродіння, фарбування індиго та алізарином, їм відомі були найпростіші види перегонки, які застосовувалися, наприклад, для перегонки скипидару. Стародавні люди вміли варити мило із золи та сала, тобто були обізнані з гідролізом естерів і так далі. Починаючи з 16 століття, були виділені з рослин ефірні олії, добутий діетиловий етер, метиловий спирт, оцтова кислота, винна та янтарна. Далі почався бурхливий розвиток синтетичної органічної хімії. Одночасно розвивалися методи виділення й очищення (екстракція, кристалізація, перегонка й сублімація) та методи якісного аналізу - визначення елементного складу. Сьогодні кількість відомих органічних сполук сягає 10 мільйонів, кожного року отримують ще близько 20000 нових органічних сполук (для порівняння - неорганічних сполук відомо близько 650 тис.). Це пояснюється не тільки тим, що хіміки наполегливо та інтенсивно займаються синтезом та дослідженням органічних сполук, але й унікальною здатністю елементу Карбону утворювати сполуки, що містять необмежену кількість атомів Карбону, які сполучені в ланцюги та цикли. Органічні сполуки мають дуже велике значення через їх широке практичне використання. Світ, що нас оточує, побудований з органічних речовин: продукти харчування, паливо, одяг, ліки, барвники, миючі засоби та ще багато чого іншого. Крім того, органічні сполуки відіграють велику роль в процесах життєдіяльності організмів. Властивості та реакційна здатність більшості органічних сполук істотно відрізняються від неорганічних сполук, тому й методи дослідження їх також відрізняються.
- Teacher: Тетяна Михайлівна Крачан