Внутрішні хвороби тварин - наука  про причини виникнення,  механізми розвитку, перебіг, методи розпізнавання, лікування і профілактики хвороб внутрішніх органів неінфекційної природи.

Основою для вивчення предмета є загальна біологія, біологічна хімія, фізіологія, а також знання клінічної діагностики, фармакології, годівлі та гігієни тварин та інших.

Предмет «Внутрішні хвороби тварин» завершує навчальний цикл, ґрунтуючись на загально біологічних та деяких клінічних дисциплінах, формує і розвиває клінічне мислення спеціаліста ветеринарної медицини, формує його як терапевта, здатного до аналізу причин і механізмів розвитку хвороб, постановки діагнозу, спеціаліста, який може організовувати і проводити лікувальні та профілактичні заходи. Крім того вивчає методи і прийоми, які застосовуються при опануванні внутрішніх хвороб, широко використовуються при вивченні суміжних спеціальних дисциплін: епізоотології, хірургії, акушерства, паразитології.

              Мета: полягає в оволодінні студентами теоретичними завданнями із загальної профілактики і терапії внутрішніх хвороб тварин, їх етіології, патогенезу, симптомів, перебігу, діагностики, лікування та профілактики, а також терапевтичною технікою, основними лабораторними методами дослідження та інтерпретацією одержаних результатів.

             Завдання: Оволодіти основними практичними навичками, які використовуються при діагностиці, лікуванні і профілактиці незаразних хвороб тварин, передбачених програмою з внутрішніх хвороб тварин.

             Під час  вивчення навчальної дисципліни,  студент повинен знати  як досліджувати хворих тварин, ставити діагноз,  призначати  і проводити лікування,  готувати  різні форми лікарських речовин,  оволодіти навичками проведення лікувальних і профілактичних заходів.

Навчальна дисципліна «Діагностика і терапія внутрішніх хвороб дрібних тварин» - вибіркова клінічна дисципліна, що входить до циклу предметів професійної і практичної підготовки, що формують лікаря ветеринарної медицини.

Мета: вивчення і набуття студентами теоретичних та практичних знань з етіології, патогенезу, діагностики, лікування та профілактики внутрішньої патології собак та котів.

Завдання:

‒ вивчення причин хвороб внутрішніх органів та факторів, що сприяють їх виникненню;

‒ вивчення розвитку патологічного процесу (патогенезу) за внутрішніх хвороб тварин;

‒ оволодіння методами постановки діагнозу хвороби у дрібних домашніх тварин;

‒ навчити студентів аналізувати зміни показників крові, сечі, вмісту шлунка та ін., давати їм правильну діагностичну та прогностичну оцінку;

‒ навчити студентів правильно призначати комплексне лікування, обґрунтувати фармакодинаміку ліків, контролювати процес одужання і своєчасно визначати ускладнення;

‒ навчити студентів розробляти і впроваджувати в практику комплекс профілактичних змін щодо виникнення внутрішніх хвороб.

Після вивчення дисципліни студент:

повинен знатизагальну профілактику внутрішніх хвороб тварин, методи дослідження хворих тварин, методи і техніку введення ліків, види і методи терапії, нозологію внутрішніх хвороб, етіологію, патогенез, етапи побудови діагнозу, симптоматику, методи діагностики, лікування і профілактики внутрішніх хвороб собак і котів.

повинен вмітизастосовувати основні та спеціальні методи дослідження та надавати лікувальну допомогу, виконувати лабораторні методи дослідження крові, сечі, калу, вмісту шлунка; аналізувати одержані результати досліджень, діагностувати хвороби, призначати і проводити лікування; організовувати заходи щодо профілактики внутрішніх хвороб собак і котів.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення предмету є формування у майбутніх спеціалістів сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі економіки, менеджменту та маркетингу, розуміння концептуальних основ системного управління організаціями ветеринарної медицини, прийняття адекватних управлінських рішень.

Завдання - полягає в набутті навичок практичного ефективного управління підприємствами ветеринарної медицини на основі наукового підходу з використанням методів планування, керівництва, мотивації та контролю, проведення реорганізації організаційної структури організації, створення власного бізнесу з надання ветеринарних послуг, виробництва та збуту ветеринарних препаратів, проведення комплексу маркетингових досліджень, застосування маркетингових методів збуту товарів та послуг на ринку, швидкого реагування на зміни в зовнішньому середовищі організації.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: сутність категорій менеджменту та управління, принципи та функції менеджменту,історію розвитку менеджменту, суть організації, організаційні структури та основні типи організацій, систему методів управління (планування, керівництва, мотивації і контролю), суть керівництва та лідерства, стилі управління, методи прийняття організаційних рішень, особливості діяльності менеджера, його ролі і навички, маркетингову інформаційну політику та маркетингове середовище, організацію ринку товарів та послуг, принципи і методи ціноутворення і цінової політики, принципи і методи маркетингового комплексу стимулювання збуту товарів та послуг на ринку, законодавчу базу підприємництва, особливості діяльності, права і обов'язки підприємця, види комерційної діяльності у ветеринарній медицині, особливості реєстрації приватного підприємства, що надає ветеринарні послуги, особливості ринку ветеринарних послуг, особливості професійної діяльності ветеринарного лікаря в ринкових економічних умовах.

вміти: надавати господарствам і населенню платні ветеринарні послуги, впроваджувати у виробництво економічно обґрунтовані новітні досягнення ветеринарної науки і передового досвіду, високоефективні ветеринарні препарати, сучасне обладнання і матеріали, впроваджувати у ветеринарне обслуговування сучасні методи і прийоми праці, складати плани проведення ветеринарних робіт, розраховувати витрати робочого часу на їх виконання та готувати прогноз, щодо підвищення їх ефективності та продуктивності праці ветеринарних спеціалістів, організовувати роботу підприємств ветеринарної медицини різних форм власності, організовувати семінари і наради ветеринарних спеціалістів, організовувати контакт установ державної ветеринарної медицини з установами санітарно епідеміологічної служби, організовувати підвищення кваліфікації молодших ветеринарних спеціалістів, аналізувати стан соціальних змін у колективі та причини наявних конфліктів, вирішувати конфліктні ситуації у колективі.